Поганець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Поганець, -нця, м. 1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Гліб. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б’ється... а над нею, молодою, поганець сміється. Шевч. 484. 2) Язычникъ.