Побратим
Побратим
Зміст
Словник Грічненка
'Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума,ні побратима. Чуб. V. 469. Ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.''
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник
1. Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка, I, 1951, 387); Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (Олександр Довженко, I, 1958, 65); // Близький друг, товариш. [Жандарм:] Миколо, старий побратиме! Хіба ж ти не пізнав мене? (Іван Франко, IX, 1952, 102); Заводив [парубок].. ні з того ні з сього бійку з найліпшим своїм побратимом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162); * Образно. Голод, лихий побратим убожества, перший ворог ледарства (Панас Мирний, I, 1954, 50). 2. Товариш по боротьбі, битві, боях. Спішені козаки, закріпивши попони між кіньми, везли на них поранених побратимів своїх (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 187); І за мить капітана Обступили з боків Фронтові побратими — Ветерани боїв (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 20); На цьому топірці поклялись на вірність народові славні Довбушеві побратими, по тому як зрадницька куля Дзвінки вбила звитяжного опришка (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 73); // Соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник. Побратими любі, милі, — Скрізь розкидані вони: Спочивають у могилі, Чи по тюрмах ждуть труни (Павло Грабовський, I, 1959, 90); — Я розумію, — посміхнувся Василь Васильович. — Ти соромишся звичайних смертних. Але ж ми з тобою — побратими по музах (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 89); У Петербурзі Шевченко був не самотній. Його.. оточило щире коло революційних побратимів (Літературна Україна, 10.III 1961, 4).
Фразеологічний словник української мови
ПОБРАТИ
бода́й (щоб) лихи́й узя́в (злиза́в, побра́в і т. ін.) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Щоб їх (запорожців) лихий злизав із їх юродством!— каже Шрам.— Їм усе смішки! Не раз і самому Хмельницькому підносили вони гіркої (П. Куліш).
кат його́ (її́) (ма́му) бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в). 1. лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко); — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький). 2. Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. “Хазяї, кат його маму бери”,— сам не знає на кого сердиться (Левко), різко б’є віжками по конях (М. Стельмах). кат його́ ві́зьме. Знають (Івана), кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар). 3. Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Теличка залишається вдома. Заберуть (німці), кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник).
чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбутися їх. — Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко); — От, чорт би її забрав — ..віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! — висварився Василь (І. Чендей). чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко); — Чорти б вас (гусарів) забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб). чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко). чорт би побра́в твою́ ма́тір. Тарас склав султанові таку відповідь на його гріз
чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай
Ілюстрації
Див.також
http://sum.in.ua/s/Pobratym
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40267-pobratym.html#show_point
