Плигати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Плига́ти, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
Сучасні словники
Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. З берега плигали цілими сотнями маленькі.. чортики (Нечуй-Левицький, II, 1956, 348);
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.