Платити

Плати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛАТИТИ, плачу, платиш, недок. 1. перех. і неперех. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін. Умови такі: перекладачеві я плачу сам (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); Кузьма Осадчий — ну цей на канал, цього батько до себе бере, там добре платять... (Олесь Гончарг Тропка, 1963, 164); — Щось ми, батьку, давно не платили жалування нашим бійцям, — сказав Щорс і подивився на Боженка (Олександр Довженко, I, 1958, 165). 2. неперех. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного. Ой іду я з доріженьки Горілочки пити; Судять мене воріженьки, Що нічим платити (Павло Чубинський, V, 1874, 581); — Найнявсь [чоловік] у некрути, так сьогодні гуляє, і що задумав, усе робить і за все платить, бо взяв грошей багацько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 291); Мойшем.. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі «царськими» по п'ять карбованців (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); * Образно. Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 116). 3. перех. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов'язки. І день і ніч працювала [вдова], Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Тарас Шевченко, I, 1963, 228); Любяч платив князеві дань — від рала й від диму (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13). 4. неперех., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь. Привіт твоїй бабуні дорогій, що любить нас і світить нам, як сонце. (Люби ж і ти її, моя хороша, і ласкою, дитячим, ніжним словом плати за все те щире, добре, тепле, що виплива із золотого серця бабусеньки) (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 146). ♦ Платити такою (тією) самою монетою див. монета; Платити тим самим кому — те саме, що Платити такою (тією) самою монетою (див. монета). На мене не звертала [панна Анеля] уваги. Я був увічливий, але платив їй тим самим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 568.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЛАТИ́ТИ, плачу́, пла́тиш, недок. 1. перех. і неперех. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін. Умови такі: перекладачеві я плачу сам (Коцюб., III, 1956, 364); Кузьма Осадчий — ну цей на канал, цього батько до себе бере, там добре платять… (Гончар, Тронка, 1963, 164); — Щось ми, батьку, давно не платили жалування нашим бійцям, — сказав Щорс і подивився на Боженка (Довж., І, 1958, 165). 2. неперех. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного. Ой іду я з доріженьки Горілочки пити; Судять мене воріженьки, Що нічим платити (Чуб., V, 1874, 581); — Найнявсь[чоловік] у некрути, так сьогодні гуляє, і що задумав, усе робить і за все платить, бо взяв грошей багацько (Кв.-Осн., II, 1956, 291); Мойшем.. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі «царськими» по п’ять карбованців (Досв., Вибр., 1959, 43); * Образно. Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Шовк., Людина.., 1962, 116). 3. перех. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов’язки. І день і ніч працювала[вдова], Подушне платила… І синові за три копи Жупанок купила (Шевч., І, 1963, 228); Любяч платив князеві дань — від рала й від диму (Скл., Святослав, 1959, 13). 4. неперех., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь. Привіт твоїй бабуні дорогій, що любить нас і світить нам, як сонце. (Люби ж і ти її, моя хороша, і ласкою, дитячим, ніжним словом плати за все те щире, добре, тепле, що виплива із золотого серця бабусеньки) (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 93); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 146). ◊ Плати́ти тако́ю (тіє́ю) са́мою моне́тою див. моне́та; Плати́ти тим са́мим кому — те саме, що Плати́ти тако́ю (тіє́ю) са́мою моне́тою (див. моне́та). На мене не звертала [панна Анеля] уваги. Я був увічливий, але платив їй тим самим (Коцюб., II, 1955, 248). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 568.

Платити, чу́, тиш, гл. Платить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 192.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

платити плачу́, пла́тиш, недок. 1) перех. і неперех. Видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне, винагороджувати за виконану працю, послугу і т. ін. 2) неперех. Відшкодовувати вартість одержаного або використаного. 3) перех. Віддавати гроші або інші цінності, виконуючи певні обов'язки. 4) неперех., перен. Відповідати на чиї-небудь дії, вчинки, чиєсь почуття і т. ін.; поводитися так чи інакше увідповідь на що-небудь.

платити (кому — віддавати гроші / що-н. цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), сплачувати, сплатити, оплачувати, оплатити, винагороджувати, винагородити (кого); доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити (додатково); розплачуватися, розплатитися (з ким), розраховуватися, розрахуватися (зким) (перев. за роботу по її закінченню); давати, дати, віддавати, віддати (за куплене) Словник синонімів української мови. 2014.

ПЛА|ТИТИ (180), ЧОУ, ТИТЬ гл. Платить (заплатить), выплатить: хоцеши ли платити •ƨ҃• гривьнъ али не хочеши а поеди въ городъ. ГрБ № 804, 60–90 XII; шьсть гри... плати авире не плати. ГрБ № 115, 80–90 XII; а нѣмьцмъ и гтъмъ. и всемѹ латиньскомѹ ˫азыкѹ. платити. по двѣкѹнѣ ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. Гр 1259–1263 (новг.); аще кто дрѹга ранить а хромоты на телѣ небѹдеть. полѹторы гр҃вны серебра платити. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); приде кн҃зь михаилъ… въновгородъ… и вда свободѹ смьрдомъ на •е҃• лѣ(т). дании. не платити. кто сбежалъ на чюжю землю… кътосде живеть како ѹставили переднии кн҃зи. тако платите дань. ЛН XIII2, 108 (1229); Кто биѥть дрѹга.дѣревъмь. а бѹдѣте синь. любо кровавъ. полѹторы. гривны серебра платити ѥмѹ. Гр 1229 сп. 1277–1279(смол.); Аже мьжю рѹсиномь. и латинескъмь свѧжеть дрѹгъ дрѹга без вины за то платити •г҃• гривны сербра.[так!] Там же; Бѹдеть ли сталъ на разбои. безъ всѧко˫а свады. то за разбоиника людьѥ не платѧть. нъвыдадѧть и всего. съ женою и съ дѣтьми на потокъ. а на разграблениѥ. РПр сп. 1285–1291, 616б; Аже холопъѡбѣльныи. выведеть конь чии любо. то платити за нь •в҃• гр҃внѣ. Там же, 624а; то же РПрМус сп. XIV2, 13; Ажехолопъ ѹдарить свободна мѹжа. а ѹбѣжить въ хоромъ. а г(с)нъ ѥго не выдасть. то платитi за нь г(с)нѹ •в͠і•гр(в)нѣ. РПр сп. 1285–1291, 624б; то же РПрМус сп. XIV2, 13 об.; и плѣнивъ Июдѣю, дань платити ю створи. (ὑπόφορον αὐτὴν ἐποίησεν) ГА XIV1, 111б; господинꙊ. сьменꙊ. марко целомо бьѥть. Ꙋпомни. цто. ѥсмь.платилъ. серебро. перьдо. тобою. давыдꙊ. ГрБ № 140, 10–30 XIV; а кто поѡбидiть сѹдъ цр҃квныи. платитиѥмѹ собою. УВлад сп. сер. XIV, 629б; оже краде скотъ въ хлѣвѣ или клѣть то оже будеть одинъ то платитиему •г҃• гривны. РПрМус сп. XIV2, 9; аже хто бѣжа поиметь сусѣдне что. или товаръ. то г(с)ну платити ѹ когочто будеть кралъ. Там же, 21 об.; Аще кто просить конь. до реченi˫а мѣсту. ти ту ѹмреть. то не платить(с).аще ли зарокъ мѣ [в др. сп. мѣстѣ, мѣста] придеть. ти да ѹмрѣть да платить. ЗС XIV2, 29; и платѧть дань[радимичи] Руси. повозъ везуть и до сего д҃не. ЛЛ 1377, 27 (984); а бѣлки платилъ, и грамотѹ писалъхристофоръ чернець. Гр 1397–1427 (2); да помогѹ(т) ти бѣси платити и||же тобѣ слѹжать. ПКП 1406, 190в–г;племѧ же ѥфрѣмле изгна хананѣ˫а изъ жреби˫а своѥго. но живѧхуть срѣдѣ ихъ. въ газрѣ платѧще дань. Пал1406, 171б; и да творѧ(т) куплю ˫ако же имъ надобѣ. не платѧче мыта ни в чемьже. ЛИ ок. 1425, 12 об. (907);а что дѣвка ѹчинить на(д) собою. то ѡц҃ь и м҃ти митрополитѹ въ винѣ. а исторъ има платити. УЯрЦерк сп.сер. XV, 271 об.; А оже ѹведеть чюжь холопъ любо робѹ, платити емѹ за обидѹ 12 гривнѣ. РПрАкад сп.сер. XV, 51; А иж(е) ѹбьють огнищанина в разбои, или ѹбиица не ищѹть, то вирное платити. Там же, 71; прич. в роли с.: и са(м) назиратель бывае(т). да пишюща˫а в сумнѣнье введеть. и дань платѧщи(х) ѹтѣши(т). (ὀφείλοντας) ГБк. XIV, 207г.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов.1988.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

платить