Планка
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
ПЛАНКА, и, жін. Невелика довгаста дерев'яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо.
Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Степан Васильченко, I, 1959, 210);
Тільки тоді, коли всі дошки, призначені для вікна, були розпиляні на погрібного розміру планки, тільки тоді, коли рубанок зняв з тих планок усю зайвину і вже можна було приступати до монтування самого вікна,.. хлопці вирішили пошабашити (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 211);
При виготовленні виробів круговим способом планки для застібання в'яжуть окремо і потім пришивають до пілок (В'язання крючком, 1957, 37);
На лацкані піджака була целулоїдна орденська планка (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 28).
Прицільна планка — пристрій для прицілу в деяких видах зброї.
Планка постійна, квант дії, фундаментальна фізична постійна, що визначає широкий круг фізичних явищ, для яких істотна дискретність дії. Ці явища вивчаються в квантовій механіці . Введена М. Планком (1900) при встановленні закону розподілу енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла.
Ілюстрації
|
Джерела та література
Академічний словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 562.
