Пилюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Пилю́ка, -ки, ж. = Пилюга.
Сучасні словники
ПИЛЮ́КА, и, жін., розм. Те саме, що пилюга. Федір, упоравшись, увійшов увесь мокрий, у грязі, у пилюці (Панас Мирний, I, 1954, 307); Вулиця, якою йшла Ольга, була курна. Праворуч їхали вози, тягнулась за возами худоба, зрідка показувалась, знявши хмари пилюки, машина (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110). http://sum.in.ua/s/pyljuka
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}