Пеньок
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Пеньок, -нька, м. 1) Ум. отъ пень. 2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ. Вас. 147.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕНЬО́К, нька, чол. 1. Те саме, що пень 1. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок, з прожилками-кільцями відкладених літ (Олесь Гончар, II, 1959, 385); — Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті! — закричить на остатку Мирон та й затихне... (Панас Мирний, I, 1949, 184); [Платон Гаврилович:] Мабуть, як умреш ти, Федоро, то не скаже вже душа, що в пеньку жила (Степан Васильченко, III, 1960, 135). ♦ До пенька — те саме, що До пня (див. пень). Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука За ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 175); Стояти (сидіти) як пеньок (неньком) — те саме, що Стояти (сидіти) як пень (див. пень). — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить, як пеньок? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); [Скарбун:] Та не стійте пеньком перед очима. Дзвоніть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 17); Як пеньок — те саме, що Як пень (див. пень). — А я чогось не вмію плакати, — довірливо признався вчитель. — Щемалим, коли мене били, мовчав, як пеньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 648). 2. розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба. Навіть старі приймали участь в забаві. Безжурний регіт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилі пеньки зубів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354); Недовірливо посміхнувся Гичка, показуючи пеньки почорнілих зубів (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 15). 3. перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я. Обскубувати птицю починають з шийки.. Пеньки вискубують за допомогою ножа (Технологія приготування їжі, 1957, 58).
Фразеологічний словник української мови. Словопеді́я
ПЕНЬОК
до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).
пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).
сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).
чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).
як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).
Російсько-український словник сталих виразів
ПЕНЬ
[Валить] через пень колоду (разг.).
[Робити] як через пень колоду тягти; [робити] аби робилося; [робити] абияк (сяк-так); [робити] як не своїми (недбало); [робити] на галай-балай.
Пень берёзовый (груб. устар.).
Дурний як колода (як пень, як ступа).
Сидеть (стоять) как пень.
Сидіти (стояти) як пень.
Стать в пень (разг. устар.).
Як пень (як пеньок) стати.
Ілюстрації
Див. також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BA
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/penjok 2. http://slovopedia.org.ua/49/53407/359593.html 3. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/pe/pjnm.html
