Пасинок

Словник Бориса Грінченка

1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр., III, 1952, 560); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка, вряди-годи допомагав йому то тим, то сим (Кол., Терен.., 1959, 32); // перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь. Вони були пасинки природи, голі та безоружні (Фр., IV, 1950, 119); Іван Антонович, розлютившись, кричав, що доки командує ротою, нікому не дозволить створювати в ній нездорові взаємини. — Нема в мене синків і пасинків, своїх і не своїх! В мене є тільки наші люди, радянські бійці! (Гончар, III, 1959, 331).

2. Бічний пагін рослини. Молоді гусениці живляться пасинками тютюну та бур’янами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 233).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання