Палустень

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день. Палустень – це старовинне українське слово, яке мало кілька значень. Найчастіше воно використовувалося для позначення: Шматка, частини чогось: Аналогічно до слів "шмат", "кусок", "скибка". Частини тканини, одягу: Могло означати латку, клапоть або навіть шматок одягу.

Етимологія слова Точне походження слова "палустень" до кінця не з'ясоване, але існує кілька гіпотез: Похідне від слова "луска": Можливо, слово пов'язане зі значенням "луска", "шкірка", оскільки і палустень, і луска можуть означати невелику частину чогось. Зв'язок з дієсловом "лупати": Існує припущення, що "палустень" пов'язаний зі значенням "відламувати", "відколювати". Використання слова в мові Слово "палустень" було досить поширеним у давньоукраїнській мові, але з часом вийшло з активного вжитку. Сьогодні його можна зустріти переважно в літературних творах, фольклорі або в діалектах.

Синоніми слова "палустень" Сучасними синонімами слова "палустень" можуть бути: Шматок Кусок Скибка Клапоть Частина Приклади використання слова в реченнях "Він відламав палустень хліба і віддав собаці." "Бабуся зашила дірку на штанях клаптиком тканини, або, як казали колись, палустенем."

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.volyn.com.ua%2Fnews%2F122045-anu-shkoliaryku-viddai-druhyi-shmatok-khliba&psig=AOvVaw208Eha3b64xlOr3-tweouC&ust=1732303343328000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCPCA3P2S7okDFQAAAAAdAAAAABAE