Падалиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Падалиця, -ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.
Сучасні словники
Словник української мови «Академічний тлумачний словник (1970—1980)» ПА́ДАЛИЦЯ, і, жін., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. 2. Незібране, опале зерно, насіння і т. ін., що залишилося на полі.
Словник Бориса Грінченка Падалиця, -ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.
Ілюстрації
|
|
