Пава
Зміст
Словник Грінченка
Пава, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. Ум. Павонька, павочка.
Сучасні словники
Фразеологічний словник української мови
ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).
як (мов, ні́би і т. ін.) па́ва. 1. У яскравому, барвистому або багатому вбранні. Кричить і собі ж червоний від біганини, рослий .. та як пава вбраний парубок (І. Франко); Багато живе Станіслав Кропивницький. Людмила вичепурена, вся в шовках, як пава (С. Чорнобривець); — Вирядив (чоловік) дівку як паву, син гоголем ходить, жінка у хустці такій, що всі баби очі рвуть од заздрощів, а в самого чоботи з рипом (А. Дімаров). 2. З надмірним почуттям власної гідності; гордовито, поважно. Походжає як пава (Укр.. присл..); // Гордий, поважний. — Хведора йшла до церкви. Найменшого несла на руках. Виступала попереду, огрядна, червонощока, як пава (А. Дімаров).
Тлумачний словник української мови
-и, ж. 1) Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. || перен., розм. Горда, пихата людина. || перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою. 2) Самка павича (у 2 знач.). 3) діал. Пір'їна павича (у 2 знач.) як оздоба.
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| .jpg)
|style="width:20%; padding-top:1em;"| .jpg)
|}
