Охрянути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Охря́(ну)ти, -ря́ну, -неш, гл. = Охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
