Отягатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Отяга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. См. Отягтися.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОТЯГАТИСЯ, аюся, аєшся і ОТЯГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.

1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Іван Франко, XIII, 1954, 371);
// Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо... боявся Стрибога (Лесь Мартович, Тв., 1954, 137); Годісра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Іван Франко, VIII, 1952, 93).

2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Іван

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Отягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.

1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр., XIII, 1954, 371);
// Опиратися, огинатися. — Ідіть ви, куме Сафате. — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат, бо… боявся Стрибога (Март., Тв., 1954, 137); Годієра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: — Вивести того пана! (Фр., VIII, 1952, 93).

2. Зволікати, вагатися. — Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. — Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Н.-Лев., VI, 1966,322); — Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Фр., VII, 1951, 281).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

отягатися — а/юся, а/єшся і отя/гуватися, уюся, уєшся, недок., діал. 1) Відставати, затримуватися; не поспішати. || Опиратися, огинатися. 2) Зволікати, вагатися … отягатися — Отягатися: відмовлятися, затримувати [34] зволікати [52] …

Ілюстрації

Отягатися.jpg Отягатися1.jpg Отягатися2.jpg

Медіа