Отава

Отава, -ви, жТрава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч. Отава

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ОТА́ВА, и, жін. Трава, що відростає, на місці скошеної. У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Тарас Шевченко, I, 1963, 94); Аж третього вечора пішов Юзько до хати по сердаки, бо знов коні мали випасатися по скошеній отаві (Ольга Кобилянська, III, 1956, 487); Була пізня осіння пора. Він косив отаву, а жінка гребла (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 56). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 799.

===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== ОТА́ВА, и, ж. Трава, що відростає на місці скошеної. У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Шевч., І, 1963, 94); Аж третього вечора пішов Юзько до хати по сердаки, бо знов коні мали випасатися по скошеній отаві (Коб., III, 1956, 487); Була пізня осіння пора. Він косив отаву, а жінка гребла (Чорн., Визволення, 1949, 56). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 799. Отава, ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву.Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 74. ота́ва = ота́виця — трава, що від¬ростає на місці скошеної; символ оновлення. На припоні коні отаву скубуть (Т. Шевченко); Пустив волики на отавиці (П. Чубинський).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

===Словари и энциклопедии на Академике=== Отава ОТАВА отавообразование, травостой, восстановленный в результате отрастания поврежденных побегов и ростановых (из спящих почек) после скашивания или стравливания. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989. Отава отавообразование - часть травостоя, восстановленная (после стравливания или скашивания) отрастаниемповрежденных побегов и ростом новых (из спящих почек). Количество отавы зависит от фазы развитиярастений, в которую был стравлен или скошен травостой, от способности растений отрастать послеповреждения и от внешних условий (климатических, водного режима почвы и пр.). Экологический словарь. — Алма-Ата: «Наука». Б.А. Быков. 1983. ота́ва "трава, выросшая вновь после покоса; нескошенная трава на лугу под снегом", вост.-русск., сиб. (Даль), укр., блр. ота́ва, болг. ота́ва "отава, трава, подросшая после покоса", сербохорв. отава, словен. оtа̑vа, чеш., слвц. оtаvа, польск. оtаwа, в.-луж. wоtаwа, н.-луж. wótawa. Др. ступень чередования гласного: *tyti, с которым *о-tаvа связано аналогично заба́ва: забы́ть и под., ср. словен. otáviti "услаждать, подкреплять", чеш. otaviti sе "отдохнуть, набраться сил"; см. Желтов, ФЗ, 1876, вып. 6, стр. 69; Маценауэр, LF 12, 177; Преобр. I, 668; Младенов 392. Вряд ли можно говорить о приставке оtъ-, вопреки Голубу (185), или же о родстве с лит atólas "отава", лтш. atãls – то же, вопреки Траутману (ВSW 16); см. М.–Э. 1, 149; Брюкнер, ZfslPh 4, 215. Балт. слова связаны с греч. τᾶλις, -ιδος "совершеннолетняя девушка", τῆλις, -εως ж. "стручковое растение", τηλεθάω "зеленею, даю ростки", др.-инд. tālas "винная пальма", лат. tālea "саженец" (Гофман, Gr. Wb. 351). Заимствование из тюрк. оt "трава" исключено уже ввиду широкого распространения слав. слов. •• [Дмитриев ("Лексикогр. сб.", 3, 1958) повторяет устарелую тюрк. этимологию; Махек (Еtуm. slovn., 345) видит здесь приставочное образование, родственное слову яви́ть и др., в то время как Отрембский (Gram. j\e,\z. litewskiego, 1, Варшава, 1958, стр. 69) объясняет это слово как заимств. из лит. atólas, что по понятным причинам маловероятно. – Т.]