Оплутувати
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = Обплутувати, обплутати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. ОПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обплутувати. Довге павутиння «баб'ячого літа» оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Смолмч, Після війни, 1947, 96); — Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Мені здавалось, що якісь кайдани оплутали мене (Леся Українка, III, 1952, 702); Березка та хміль оплутували тини (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); — В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан і зсушило мій мозок (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 87); Куркуленки та пройдисвіти якісь оплутали тебе, підняли вгору і крутять тобою, мов куклою (Олесь Гончар, II, 1959, 259).
2. ОБПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). * Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи — і я не вирвусь од них (Степан Васильченко, II, 1959, 278); Звісно, це ковалева донька обплутувала його своїми чарами (Михайло Стельмах, II, 1962, 152); // Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого-небудь, оточувати щось; обсновувати. Золотий південний берег Криму обплутали фашисти колючим дротом, начинили мінами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 420); // Обмотувати, обв'язувати чим-небудь. Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7); // Обвивати, обплітати собою (перев. про виткі рослини). Раптом мої ноги провалюються — тут [у воді] глибоко. А кушир ще дужче обплутує всього мене, ніби я потрапив у густу сітку (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 86); Слухає старий пісень антен, що обплутали, немов ліани, високу, струнку радіощоглу (Яків Качура, II, 1958, 399).
2. перен. Позбавляти волі, свободи дій; прибирати до рук, підпорядковувати собі. Логіка цієї хитрої людини обплутує її (Гнат Хоткевич, I, 1966, 173); Весь хутір загріб він, обплутав, як спрут... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 295); Винувата не тільки Катря.. Увесь старий світ, який поступово й непомітно обплутав Катрю (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363).
3. перен., розм. Хитрощами вводити в оману. Він боявся тільки одного, щоб не обплутали бува вороги його на земському з'їзді (Панас Мирний, III, 1954, 294); — Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 419).
Значення в інших словниках
оплутувати — Обвивати, обмотувати, оплітати, обсотувати, оповивати; (павутинням) засновувати, ІД. узалежнювати; (хитрощами) ІД. вводити в оману. Словник синонімів Караванського
оплутувати — оплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
оплутувати — Оплутувати, -тую, -єш сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати. Словник української мови Грінченка
оплутувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
оплутувати — ОПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обплу́тувати. Довге павутиння "баб’ячого літа" оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Смолич, Після війни, 1947, 96); — Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Словник української мови в 11 томах
оплутувати — ОПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Те саме, що обплу́тувати. Довге павутиння “баб'ячого літа” оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Ю. Смолич); – Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Словник української мови у 20 томах
ОПЛУТУВАТИ — СИНОНІМІЯ
- оплу́тувати (рідше) закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь
- вкру́чувати міцно.
- обвива́ти
- обво́дити
- обкру́чувати (чим, навколо чого)
- обку́тувати (рідше)
- обмо́тувати
- обплу́тувати
- обповива́ти (рідше)
- окру́чувати (чим, навколо чого рідше) закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь.
- оповива́ти
- укру́чувати міцно.
- оплу́тувати діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь;
- обво́дити (кого, перен., розм.) уводити в оману, обдурювати, ошукувати кого-небудь.
- обду́рювати діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати.
- обма́нювати (кого.) діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати.
- оду́рювати те саме, що обду́рювати.
- ома́нювати те саме, що обма́нювати.
- ошу́кувати діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства; обдурювати.
- підду́рювати те саме, що обма́нювати.
- підма́нювати (розм.) те саме, що обма́нювати.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
Оплутувати - Оплетать (рос.)
(Робер обплутував його своїми Гірляндами. - Робер опутывал его своими гирляндами.)
Англійсько-український перекладач
Оплутввати - Еntangles (англ.)
(Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами». - So, then, because we have so great a cloud of witnesses surrounding us, let us also put off every weight and the sin that easily entangles us, and let us run with endurance the race that is set before us.”)
Див. також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 558.
2. Словник синонімів Караванського
3. Орфографічний словник української мови
4. Словник синонімів української мови
5. Словник української мови у 20 томах
Зовнішні посилання
1. http://sum.in.ua/s/oplutuvaty
