Олупити
Олупи́ти, -плю́, -пиш, гл. = Облупити. Вх. Уг. 255.
Зміст
Сучасні словники
1. Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. Бук у лісі не олуплювали, а бучину необкорену спускали на завод (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 352); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав олуплювати її (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 290); Далі їли ковбасу, сала лусочками нарізали і крашанок олупили і порізали на тарілочці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 68);
2. перен., розм. Забирати, віднімати силою або хитрощами: грабувати, оббирати.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
olupiti (slovenian) https://glosbe.com/sl/en/olupiti
olupiti (Croatian) https://www.crodict.com/phrases/view?q=olupiti&l=englisch-kroatisch
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 52.
