Окипати

Окипа́ти, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = Обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров’ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров’ю. Грин. III. 329.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКИПА́ТИ, аю, аєш, недок., ОКИПІ́ТИ, плю, пиш, док. Те саме, що обкипати. Що нагаєчка та дротяночка Із кілочка не спада, Гей, тонка біла моя сорочечка Щодня кров'ю окипа (Народна лірика, 1956, 299). ♦ Серце (серденько) окипає (окипіло) кров'ю (смолою і т. ін.) — те саме, що Серце обкипає (обкипіло) кров'ю (див. обкипати). Окипає моє серденько та гарячою кров'ю (Павло Чубинський, V, 1874, 448); Вовгуру охоплює розпач сліпа, І серце смолою йому окипа (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 218).

ОБКИПАТИ, ає, недок., ОБКИПІТИ, нить, док.

1. Покриватися накипом. * Образно. В долині відразу зашуміло млинове колесо; велике, чорне і неповоротке, воно обкипало шумовинням (Михайло Стельмах, II, 1962, 304).

2. перев. док. Покритися загуслою, затверділою масою чого-небудь (перев. про кров). [Парубки і дівчата (співають):] Біла постеленька порохом присіла, Дротяна нагайка кров'ю обкипіла (Іван Франко, IX, 1952, 93); Він витяг з пазухи руку, судорожно затисну ту в кулак. Кулак весь обкипів кров'ю (Олесь Гончар, Новели, 1954, 22); Не раз Тимофій був поранений. Не тільки потом обкипіли його георгіївські хрести, що лежать в куточку скрині із темними плямами чесної солдатської крові на чорно-оранжевих стрічках... (Михайло Стельмах, II, 1962, 204); // Розтікаючись, загусати, застигати по поверхні чого-небудь (звичайно про кров). Де ступенем ступлю, тернина коле, Кров обкипає на ногах (Степан Руданський, Вибр., 1937, 22). ♦ Обкипіти кров'ю (йотом) — дістатися тяжкою працею, муками, стражданнями (про результати праці, заслуги і т. ін.). Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров'ю обкипіло! (Марко Вовчок, I, 1955, 273); І скаже суд: — Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла? (Максим Рильський, Поеми, 1957, 207); Серце обкипає (обкипіло) кров'ю у кого — хтось тяжко переживає, відчуває душевний неспокій. У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Але віла при житті зісталась, тільки серце крів'ю обкипіло (Леся Українка, I, 1951, 393).

Ілюстрації