Огріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = Обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, будут гості огрібати. Гол. II. 118.
