Овощ

Овощ, -щу,

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. М. III. 8.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, чол. і рідко і, жін. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 9); Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (Олександр Довженко, I, 1958, 437); Істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч — чи то огірок, чи то морква (Олесь Донченко, III, 1956, 68).

2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Іван Франко, VI, 1951, 23); І той садок, де в травні він деревам Від гусені обороняв листки, Під овочами в пурпурі жовтневім К землі янтарні склонює гілки (Максим Рильський, II, 1960, 71).

3. чол. і жін., збірн. М'які плоди будь-яких рослин. Кожному овочеві свій час (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 104); Родючий баштан жовтіє динями, .. зеленіє кавунами і усяким овощем (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Ісаакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371); На возах була всяка всячина..: тут було.. зерно..; тут була овощ огородня, садова й польова (Панас Мирний, I, 1954, 318); Там спустився злий дух, — і збіжжя вигоріло, мов від вогню, овоч на деревах почорнів, трави пожовкли (Леся Українка, III, 1952, 549); * Образно. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля: Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211). ♦ Заказаний овоч — про щось привабливе, але заказане, недозволено. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодший!) (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 317). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 612.

Ілюстрації