Обабіч

Обабіч, нар. По обабіч. Съ обѣихъ сторонъ, съ каждой стороны. На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи всіх шість пар. Св. Л. 26.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Академічний тлумачний словник
- 1.2 Тлумачний словник української мови
2 Іншими мовами
- 2.1 Обабіч
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Академічний тлумачний словник

ОБАБІЧ. 1. присл. З обох боків; на обидва боки. Корж припав до кульбаки і гикнув. І ще швидше полетіла обабіч земля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358); Руками намацуємо стежку і по два лягаємо обабіч (Іван Багмут, Опов., 1959, 66); Голда вийшла на вулицю. Обабіч з зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59). 2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта. Обабіч Прута туляться одне до одного тісні села покутські (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 5); Обабіч шляху вставали височезні пожежі (Юрій Яновський, II, 1958, 224); Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Вілинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13); // рідко. Уживається при вказуванні на розташування кого-, чого-небудь з бокової сторони об'єкта; поряд, збоку. Шура стала обабіч стежки, пропускаючи своїх санітарів (Олесь Гончар, III, 1959, 400).

Тлумачний словник української мови

1) присл. З обох боків; на обидва боки. 2) у знач. прийм. з род. в. Уживається для вказування на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта. || рідко. Уживається для вказування на розташування кого-, чого-небудь убік від об'єкта; поряд, збоку.

Іншими мовами

1) Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович) оба́біч on/along both sides (of); on each side (of) Українсько-англійський словник 1955р. (К. Андрусишин, Я. Крет) оба́біч adv. on (from) both sides; обабі́чний (-на, -не)* bilateral.

2) Чеською: z obou stran