Нищун

Нищу́н, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете. К. ПС. 84.

Сучасні словники

НИ́ЩИЙ, а, е. Дуже бідний, позбавлений матеріальних засобів до життя; убогий, злиденний. — Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: «Мати їх з мужичого роду, пищі, сякі, такі» (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 343); Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... (Тарас Шевченко, II, 1963, 321); // Який живе з милостині; // у знач. ім. нищі, щих, мн. (одн. нищий, щого, чол.; нища, щої, жін.). Бідні люди, які живуть з милостині. Говорили, буцімто молодий пан звелів спустити з ланцюгів собак і цькувати тими псами нищих (Нечуй-Левицький, I, 1950, 250); — Лихо. Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв'язалася, ніж з ним (Панас Мирний, III, 1954, 308).

Синоніми

Бідний, убогий, неімущий, злиденний, нужденний, голий.

Ілюстрації