Никлий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338.
Зміст
Сучасні словники
НИ́КЛИЙ, -а, -е:
1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 115).
2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою. Никлі ходять воли.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 414.
Ілюстрації
|
|
|
|
