Небилиця
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.
Публічний електронний словник української мови
1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр., IX, 1952, 174); Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Гур., Життя.., 1954, 351); // Нісенітниця, дурниця. — Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Стельмах, І, 1962, 486). Городи́ти небили́ці див. городи́ти.
2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Веч. Київ, 23.VІІ 1957, 4).
Словник синонімів
НЕБИЛИЦЯ див. НЕБУВАЛЬЩИНА.
Джерела та література
1.Словник Бориса Грінченка
2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 248.
3.Словопедія
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31952-nebylycja.html
