Мученик
Мученик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспиналиШевч. 216.
Мученик - той, хто піддався фізичним або моральним тортурам, пройшов через багато страждань.
Мученик (лат. martyr — мученик, букв. свідок) — людина, що прийняла страждання або загинула за сповідування релігії чи переконань, або навпаки — через відмову їх сповідувати. Якщо раніше цей термін вживали лише щодо тих, хто постраждав через релігійні вірування, тепер його можуть застосовувати й щодо тих, хто був ув'язнений або вбитий через політичні переконання.
Мученики глибоко шануються послідовниками чи навіть вважаються святими, вони є символами видатного лідерства та героїзму. Мученики відіграють значну роль у релігіях.
Мучеництво в християнстві
У християнстві «мученик» стосується виключно до тих, хто свідчить своєю кров'ю, це ми зустрічаємо вже у Новому Завіті. Мученик — це той, хто жертвує своїм життям і так засвідчує свою вірність Ісусові . На мучеництві заснована Церква Христова.
Грецька мова на означення мученика вживає слово "мартир", що значить "свідок". І справді, кожний мученик — це свідок геройської любови Бога, свідок непохитної віри і свідок цілопальної жертви. Другий Ватиканський Собор у Конституції Про Церкву про значення мучеництва каже так: "Тому що Ісус, Син Божий, проявив свою любов, віддаючи своє життя за нас, ніхто не має більшої любови як той, хто віддає своє життя за Нього та за своїх друзів... Отже, мучеництво, що ним учень стає подібним до Вчителя, який віддав свобідно життя за спасення світу та до Нього наближається в проливі крови, Церква вважає визначним даруванням та найбільшим доказом любови".
У політичних рухах.
Поняття «мученик» іноді використовується і в світських політичних ідеологіях для позначення відданих життя за досягнення партійних цілей. Так у національних соціалістів були свої мученики. Загиблі в ході путчу націонал-соціалісти були пізніше оголошені офіційною пропагандою - «мучениками». Прапор, під яким вони йшли (і на який, за офіційною версією, потрапили краплі крові мучеників), використовувався в подальшому в якості «священного» при «освяченні» партійних прапорів.
Словники
1.1. Мученик, а, чол. Той, хто переносить або переніс муки, випробування.
Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту — думу немудрую Про чеха святого, Великого мученика, Про славного Гуса!;
Встануть мученики-браття, Встануть сестри, як живі...;
Руставелі заслужив славу мученика, якого терзали вороги його за обстоювання нових прогресивних ідей свого часу.
1.2. Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру.
Лукія зраділа. Вона давно вже не читала житій святих, а ось у цьому книгосховищі, напевне, є книжки про всіх святих мучеників.
2. МУ́ЧЕНИК. Мужской род. Тот, кто подвергся физическим или нравственным мучениям, испытал много страданий.
"Мученики фашистских застенков"
Ілюстрації
Джерела та література
Тарас Шевченко, I, 1951, 264.
Павло Грабовський, I, 1959, 62.
Павло Тичина, III, 1957, 61.
Олесь Донченко, III, 1956, 46.