Мурівчик
Мурівчик, -ка, м. = Муляр 1. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Мурівчик - будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові комплекси, гідротехнічні споруди і мости.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Мурівчик - Фахівець, майстер мурування.
Історія
Ремесло муляра — одне з найдавніших, історія цього заняття йде в глибину тисячоліть. З'явилось воно, певно, тоді, коли виникла знадоба будувати постійні житла в умовах нестачі деревних матеріалів, але при наявності каменю, як у Середземномор'ї, або глини, як, наприклад, у Стародавньому Межиріччі. Відомо, що ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери жителі Месопотамії будували величезні храми-зикурати, для яких були потрібні мільйони цеглин. У землях з різними природними умовами мистецтво муляра формувалось різними шляхами: вплив справляли не тільки багатовікові традиції будівництва, але й характер матеріалу, що мався у розпорядженні будівельників. Так, брак якісного будівельного каменю в околицях Лондона зробив його «цегляним містом», а Париж тривалий час будували з «лютеційського вапняку», що у величезній кількості надавали каменярні Паризького басейну.
З'явлення монолітних каркасів, змінення технічних засобів зведення будівель не витіснили мурування. Досі професія муляра є одною з найбільш затребуваних на ринку праці. Поряд зі звичайним муляром, існує ще професія муляра-монтажника. Він здійснює не тільки мурування, а й установлення залізобетоних перекриттів, дахів, збірних конструкцій.
Зазвичай будь-яка будівля зводиться не з одного будівельного матеріалу, а відразу з декількох. Це може бути: керамзито-бетонні блоки, піноблок, газобетон, керамічна цегла, силікатна і т.д. Кожен кладочний елемент вимагає особливого підходу. Так кладка піноблоків сильно відрізняється від кладки вузьких пазогребневих плит. У кожному випадку потрібно своя техніка зведення стін. Хороший муляр вміє працювати з будь-яким матеріалом.
Якщо уважно придивитися до муляра, можна переконатися в тому, що його діяльність досить різноманітна. Кожен будівельний об'єкт не схожий на інший і вимагає від муляра різноманітних навичок.
Вміння та знання
Муляр повинен уміти:
- – зводити і ремонтувати житлові будинки, мости, промислові та інші споруди з природних і штучних будівельних матеріалів;
- – здійснювати кладку несучих стін, фундаменту, арок, зведень, колон, брати участь в установці віконних і дверних коробок;
- – робити конопатку і заливку швів у збірних залізобетонних конструкціях;
- – при кладці стін повинен витримувати необхідну товщину і рівність шва, перевіряти відповідність горизонтальності і вертикальності рядів проектним вимогам;
- – проектувати зведення кутів і згинів стіни цілих, половинок і четвертинок цеглини;
- – може брати участь в ремонті: залатує «дірки», при дотриманні «швів» і «стику» старої кладки;
- – виробничі операції виконує за допомогою ручних інструментів: кельми, молоточка-кирки, ковша-лопати.
Муляр може працювати як у приміщенні, так і на відкритому повітрі (можливо, на висоті).
Високої продуктивності праці муляри досягають тільки при скоординованій роботі в бригаді і в парі, як правило, муляр працює разом з підручним робітником, що має нижчу кваліфікацію.
Необхідні індивідуально–психологічних особливості:
- – добре розвинутий окомір при кладці цегли (також при викладанні напусків, виступів, поясів);
- – розвинене почуття часу (оцінити положення цегли, товщину розчинної постелі і правильність інших операцій необхідно в обмежений відрізок часу);
- – велика роль дії рук (треба тонко відчувати рівномірність тиску всієї площі цегли на розчин і дозувати зусилля);
- – просторова уява, технічне мислення, стійка увага, наочно-образна пам’ять (для планування і контролю всієї роботи);
- – мати хорошу підготовку з фізики, хімії, матеріалознавства.
Муляр повинен мати хоча б загальне уявлення по суміжних спеціальностях: монтажника і стропальника, професія каменяра достатньо складна і відповідальна.
Умови роботи: Виробничі операції муляр виконує за допомогою ручних інструментів: кельми, молоточка-кирки, ковша-лопати, розшивки. Кельма – невелика (довжиною близько 30 сантиметрів) лопатка з вигнутою ручкою. Кельмою робітник розрівнює розчин на стіні, заповнює їм вертикальні шви кладки і видаляє надлишок, що виступив на лицьовій поверхні стіни.
Ринок праці: будівництво, реставрація будинків, виробничих приміщень, мостів.
Освітня підготовка: Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Медичні обмеження: Професія протипоказана людям, що страждають на захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, нервово-психічними розладами, що мають схильність до простудних захворювань.