Мога

Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. О. 1862. III. К. 29. У Бога все мат. Ном. № 21. Як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Котл. Ен. Горілки чарку дають яко мога більшу. Грин. III. 537. МО́ГА, и, ж., заст. Змога, можливість. Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! (Граб., І, 1959, 147).

Де ті́льки мо́га — де тільки можна. Ми заходили до книгарень.. Взагалі бували де тільки мога (Досв., Вибр., 1959, 106); Скі́льки (як, яко) мо́га — скільки можна, як тільки можна. А що вже мужика свого, так велича [Таківська] скільки мога! (Кв.-Осн., II, 1956, 135); — Випий трошки сього зілля .. Вип’єш — біжи яко мога (Шевч., І, 1951, 52).

Сучасні словники

Мога (суч. змога) — спроможність, здатність що-небудь робити (Поки ж моєї сили і змоги — я готов служить Вам, чим і як зможу Михайло Коцюбинський, III, 1956, 261. Так і моєї змоги Крапля, хоча й мала, Цвітом людські дороги Красить і застила Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 200); здібності до чого-небудь (— Ти ж сам знаєш, що в тобі криються великі змоги, ти так багато зможеш зробити для рідного краю... Гнат Хоткевич, I, 1966, 176); сприятлива умова, обставина, можливість для здійснення чого-небудь (Ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 97).