Мовчун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мовчун, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Мовчун, -на, м.
1.МОВЧУ́Н, а, чол. Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Нічна пізня доба, чарка горілки.. розв'язують мову, додають красномовності навіть не красномовній розмові мовчуна о. Мойсея (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Денис Блаженко, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто (Олесь Гончар, III, 1959, 35);
// Той, хто не висловлює своїх думок. Він же був таким м'якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 157).
