Маячити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.