Ліжник

Ліжник, -ка, м. Шерстяное одѣяло. Чуб. V. 1143. Вас. 172. |}

Сучасні словники

КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ[КОЦЬ]розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Долівка в наметі була застелена дорогими турецькими килимами (І. Нечуй-Левицький); Зелена була та левада, мов килим, та ще й рясно квітками укрита (І. Кащенко); Лави і над ними стіни були вкриті коцом (О. Стороженко); Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник (О. Гончар); Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (О. Бойченко). ПОКРИВА́ЛО (шматок тканини, шкіри тощо, яким покривають когось, щось), ПО́КРИВ, ПОКРИ́ВКАрідше,НАКИ́ДКА, УКРИВА́ЛО[ВКРИВА́ЛО], НАКРИВА́ЛОрідше,ГАБА́поет., ПОКРО́Взаст., ПОКРІВЕЦЬзаст.,ОПО́НАзаст.;ВЕРЕ́ТА, РЯДНО́, РЯДНИ́НА (з цупкої або домотканої тканини); ЛІ́ЖНИК (домоткане, звич. вовняне); КОЦ[КОЦЬрідше]розм. (грубе однотонне вовняне покривало на ліжко); ПОЛА́ВОЧНИКзаст. (для лави, ослона тощо); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини); РАНТУ́Хдіал. (легкий жіночий одяг, яким покривають голову і плечі). Ліжко стояло незаймане, застелене коштовним покривалом (А. Шиян); При березі гори в жалобі, снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари... (Леся Українка); То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок. Замість корзна мав на собі якусь луб’яну покривку (П. Загребельний); Вона вишила йому гарненьку накидку на стіл (переклад С. Масляка); Єремія знов упав на ліжко й закутався укривалом з головою (І. Нечуй-Левицький); Лиця ченців зсохлись на корінець, потемніли, такими ж були й руки, виставлені з-під накривала (П. Панч); І, як в синьому небі півночі Заколихані вітром зірки, Під габою горять твої очі, - Ті ж жарини огнисті й палкі (Я. Щоголів); Легке прозорчасте одіння майже не ховало її тендітного тіла, тільки од пояса до ніг вкривав її тоненький білий покров (переклад М. Лукаша); Юлка присіла до чоловіка, загорнула йому коліна покрівцем (М. Томчаній); Панни заслонили опонами та килимами піч (І. Нечуй-Левицький); Відпочиваючи, я примостився горизнак на дерев’яному тапчані, застеленому барвистою веретою (Є. Гуцало); Послала їм долівку ряднами, А собі у голови - кужіль (Б. Олійник); [Бабуся:] Поспішайте, посуд мийте, Гарно вимажіть долівку, Стіл рядниною накрийте (О. Олесь); В коморі, на м’яких ліжниках, витягнувшися, лежала Катерина (Г. Хоткевич); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцом (П. Загребельний); Уздовж стін лави, покриті полавочниками з червоного сукна (Б. Грінченко); Зелено-червоними плахтами стільчики повкривані (П. Куліш); Позирнув [Гриць] на ту грушу, що, буйна та розкішна, закривала мов плахтиною Настусину хату (Ганна Барвінок); Уся в рантухах та в намистах золотих (Ю. Федькович). - Пор. ко́вдра.