Лоша
Лоша, -шати, с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. Ум. Лошатко, лошаточко.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОША́, ати, сер. Маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє... (Карпенко-Карий, I, 1960, 328); Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — окочується ягнятком (Михайло Стельмах, I, 1962, 311); * У порівняннях. Коли ж діло дійшло до мазурки, то я почав бігать і підплигувать, неначе теля або лоша (Збірник про Кропивницького, 1955, 30).
(маля кобили) лошатко, жереб'я, (однорічне) стригун.
Орфографічний словник української мови
Іменник середнього роду, істота
ЛОША = лошшатко жеребёнок
Ілюстрації
Цікаві факти
1.Зазвичай лошата залишаються з матір'ю протягом 5-7 місяців, харчуючись її калорійним молоком. Але вже через 2-3 тижні після народження потрібно потроху починати давати малюкові рослинну підгодівлю: плющені зерна вівса, ячменю чи пшениці. До піврічного віку лошата повністю переходять на рослинну харчування, і їх віднімають від матері.
2.Заїздка лошати починається після півторарічного віку, проте до досягнення трирічного віку категорично заборонені важкі фізичні навантаження.