Ломота
Ломота, -ти́. Ломота - це суб'єктивне відчуття, що виникає при будь-якому некритичному для функціонування пошкодженні тканин скелета (м'язів, суглобів або кісток). Тобто, якщо невелика частина тканин пошкоджується, але в цілому вони можуть нормально виконувати свої фізіологічні функції, то у людини виникає відчуття ломоти в відповідному органі або всьому тілі. По суті, пошкодження тканин і відчуття ломоти - це вираз інтоксикації на мікро- і макрорівні.
Словник української мови
ЛОМО́ТА, и, ж. Тупий, ниючий біль у кістках, суглобах, м’язах. Хворий скаржиться на загальне нездужання, занепад сил, ломоту в попереку, м’язові болі (Наука.., 1, 1958, 21); Зараз мені — за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать (Ю. Янов., II, 1958, 9).
Міфологія
Ломота — міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Одна з тринадцяти доньок Мари. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. (За П. Трощиним). Мала 12 сестер-хвороб, яких їх мати Мара пустила по світу: Вогневицю, Коркушу, Гризачку, Лінь, Лякливицю, Лідницю, Кікімору, Жовтяницю, Глуханя, Очницю, Трясовицю, Черевуху.
Зображення
|
|
