Лицемір

Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.

Кристина:

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛИЦЕМІ́Р, а, чол. Лицемірна людина. По закону апостола Ви любите брата! Суеслови, лицеміри, Господом прокляті (Тарас Шевченко, I, 1963, 327); Ленін виставив до ганебного стовпа Троцького, назвавши його Іудушкою. Ленін зірвав маску з цього дворушника і лицеміра (Ленін, Коротка біографія, 1955, 113).

Ілюстрації

Див. також

http://sum.in.ua/s/lycemirstvo

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 501.