Лестощі
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть. Харьк. ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна]поглядом, в якому захват,
шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 464). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 479.
лестощі
мн. (облудне, нещире вихваляння), у[в]лесливість, підлабузництво, запобігання
Словник синонімів української мови. 2014.
ЛЕ́СТОЩІ (лицемірне вихваляння),УЛЕ́СЛИВІСТЬ[ВЛЕ́СЛИВІСТЬ], ФІМІА́Мірон.,ЛЕ́СТКАдіал.,ЛЕ́СТЬ рідко.Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); [Трохим:] Я правду кажу. Кого він тільки не обплутав своєю улесливістю та хитромовкою.. (М. Кропивницький); Він був простий, стриманий і не любив фіміаму, хоч биним кадили й найближчі друзі (С. Добровольський); - Бач якої співа! - дума Хапко, - лестками закида (Марко Вовчок); [Інгігерда (роздумливо:)] Так... рицарська у нього надто честь, Не здатний він на змову і на лесть (І. Кочерга). ЛЕСТОЩІ Лестощів, мн. немає, ж. Догідливе вихваляння, лицемірне захоплення. Вже скільки разів твердили світу, що лестощі мерзенно, шкідлива. Крилов. Я вам кажу без жодної лестощів. А. Острвскй.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Д.Н. УШАКОВ
ЛЕСТОЩІ -і, ж. Лицемірство, догідливе вихваляння.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. С. І. ОЖЕГОВ, Н. Ю. ШВЕДОВА.
ЛЕСТОЩІ Догідливе вихваляння кого небудь, чого небудь. лицемірне захоплення кимось, чимось.
НОВИЙ ТОЛКОВО-СЛОВОТВОРЧИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, Т. Ф. ЄФРЕМОВА
Опис1
Опис1
Опис1
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут
