Лакомина

Лакоми́на, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19. ЛАКОМИНА - те саме, що ласощі. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%98%D0%9D%D0%90.

Там лакомини їли [боги]. Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі (І. Котляревський);

Мати завжди підсовувала йому кращий шматочок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, – і все Грицеві (С. Добровольський);

Висмикнув першу-ліпшу головку, розлущив — дрібні зернятка посипались на долоню. Оце тобі, Лесю, і весь наїдок. Лакомина (І. Нижник);

Ничипір Петриченко звівся у ліжку, попросив собі риб'ячу голову, причому захрумкав нею так смачно, що й мені той оселедець видався за невідь-яку лакомину (В. Шкляр).

https://1677.slovaronline.com/48409-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Англ - dainty, франц - délicat.