Кучугура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кучугура, -ри, ж. 1) Холмъ. Дорога то спускалась у байраки, то обходила кудлаті кучугури. К. ЧР. 91. Употребл. во мн. ч. обозначаетъ холмистую мѣстность. На таких кучугурах сів, що ніхто не зайде, не заїде. ЗОЮР. І. 108. 2) Куча. Яка кучугура з’їдів, хоч би на топливо брали. Полт. г. Кучугура й три оберемки (багато). Ном. № 7687.
