Кундосити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кундо́сити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007. Нехай мою русу косу да й Дунайвода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Грин. III. 329. См. Контосити.
