Крижаний

Крижани́й, -а́, -е́. Ледяной. Желех.

Сучасні словники

КРИЖАНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до крига. Мережає на шибках крижану тканку мороз (Степан Васильченко, II, 1959, 571); З піддашка густо звисають крижані бурульки (Михайло Стельмах, I, 1962, 89); // Зробл. із криги. Крижана хижа.

2. Пронизливо-холодний; холодний, як лід. Погода.. стоїть мінлива, .. то вітер подме крижаний, то пролетить сніжок (Юрій Яновський, II, 1954, 108); Не висушать тебе [джерело] пекучі літа дні, І втіху нестимуть потоки крижані Волам, що йшли з марудним ралом, Отарам кіз і вівцям (Микола Зеров, Вибр., 1966, 279); * Образно. [Багатий брат:] Як страшно тут! Гаряча кров Стає у жилах крижаною (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 451).

3. перен. Який призводить до заціпеніння; ворожо-холодний, холодно-зневажливий. [Соха (звертається до всіх крижаним голосом):] Ну, ну, давайте. Хто мені питання ставить?.. (Олександр Корнійчук, II, 1955, 325); Віра дивилася прямим колючим крижаним поглядом, і очі їй були примружені (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 225); З.. крижаною чемністю промовив [Каргат]: — Ви повинні.. ліквідувати оцей бруд (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 45); // Надмірно байдужий, холодно-спокійний. Крижаний спокій охопив Настю (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 254).

Ілюстрації