Красномовність

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Красномо́вність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. І. 138. Розрізняють декілька видів красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, дипломатичне, військове, ділове


Сучасні словники

КРАСНОМО́ВНІСТЬ, ності, жін. Здатність, уміння гарно, майстерно говорити; ораторський хист. Мені взагалі не слід би довгих листів писати, та все не вмію стримувати свою красномовність (Леся Українка, V, 1956, 390); Хоч красномовністю не відзначалася [Марія Іванівна], але цього разу була немов у натхненні (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 97); // Майстерність, доладність мови. Думка Сагайдачного, підтримана красномовністю Собєського, перемогла (Осип Маковей, Вибр., 1956, 533).

Ілюстрації

72-269x300.jpg1341406599.jpg

Медіа

.

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 328.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/krasnomovnistj