Красномовець
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26. КРАСНОМО́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто вміє гарно говорити, майстерно володіє словом; оратор. [Річард:] Лукавий Рим зовсім не винен з того, що майстер Годвінсон не красномовець (Леся Українка, III, 1952, 9); // ірон. Любитель виголошувати пишномовні, але беззмістовні промови. Вони спочивали від учорашніх брудних, лайливих промов, благодушно слухаючи красномовця (Іван Ле, В снопі.., 1960, 307).
красномовець - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
Сучасні словники
Красномовець(оратор)-це людина, що володіє даром мови, здатний впливати на слухача в потрібному йому напрямку, обличчя, произносящее мова; особа, що професійно займається мистецтвом красномовства.
Метою красномовця(оратора), смислом його діяльності є перетворення знання в переконання. Існує ілюзія, що для такого перетворення достатньо лише змістовно, повно, логічно викласти певну інформацію і мета досягнута. Для того, щоб забезпечити успіх виступу (реалізувати мету виступу і забезпечити свій інтерес), красномовцю(оратору) необхідно, щоб інформація була сприйнята, засвоєна аудиторією, більше того - стало б системою, частиною тих її духовних цінностей, які зумовлюють мотиви поведінки. А щоб досягти цього, красномовцю(оратору) необхідні не тільки знання предмета розмови, а й уміння зробити так, щоб аудиторія впродовж всієї промови слухала красномовця(оратора), взаємодіючи з ним. Важливо знати, що у взаємодії красномовця(оратора0 й аудиторії відбуваються суб'єкт-суб'єктні відносини, які передбачають двобічну активність, незважаючи на те, що вплив оратора домінуючий і здавалось би однобічно впливовий.
Цитати
Хто багато стріляє, ще не стрілець, хто багато говорить, ще не красномовець(оратор) (Конфуцій).
Існує три категорії красномовців (ораторів): одних можна слухати, інших не можна слухати, третіх не можна не слухати (Архієпископ Меджі).
Красномовець(оратор) має вичерпати тему, а не терпіння слухачів (Вінстон Черчілль).
Найбільше з досягнень красномовця(оратора) — не тільки сказати те, що треба, але й не сказати того, що не треба (Цицерон).
Найкращий красномовець(оратор) той, хто своїм словом і навчає слухачів, і приносить задоволення, і справляє на них сильне враження (Цицерон).
Мова має витікати і розвиватися зі знання предмета. Якщо ж красномовець(оратор) не вивчив його, то будь-яке красномовство є марним, дитячим зусиллям (Цицерон).
Гарний красномовець(оратор) — той, хто вміє говорити просто про складне (Скилеф).
Поетами нарождуються, красномовцями(ораторами) стають (Цицерон).
Усі гарні красномовці(оратори) починали як погані оратори (Ральф Емерсон).
Ілюстрації
).
).
).
).
