Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню. 2) Пряный. Желех. Корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. Н. 23.
