Колисати

Колиса́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОЛИСАТИ, колишу, колишеш і рідко колисаю, колисаєш; наказ. сп. колиши; недок. Те саме, що колихати. Вода їх так м'яко й рівно колисала... (Юрій Смолич, II, 1958, 14); Як ми будем, молодий козаче, мандрувати, Хто ж буде наше дитятко колисати? (Павло Чубинський, V, 1874, 339); В колисці запхинькала дитинка, і Оленка кинулась колисати мале (Микола Олійник, Леся, 1960, 53); * Образно. Якісь согодкі, любі спогади та думи колисали його серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Сонце спустило вервечки і колисав мене (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 50).

Колисати до сну — присипляти кого-небудь. Довгі, тужливі пісні, що вона співала тихим, але звучним голосом, колисали його до сну (Іван Франко, II, 1950, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 221.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОЛИСА́ТИ, колишу́, коли́шеш і рідко колиса́ю, колиса́єш; наказ. сп. колиши́; недок. Те саме, що колиха́ти. Вода їх так м’яко й рівно колисала… (Смолич, II, 1958, 14); Як ми будем, молодий козаче, мандрувати, Хто ж буде наше дитятко колисати? (Чуб., V, 1874, 339); В колисці запхинькала дитинка, і Оленка кинулась колисати мале (М. Ол., Леся, 1960, 53); * Образно. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце (Коцюб., І, 1955, 70); Сонце спустило вервечки і колисає мене (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 50). Колиса́ти до сну — присипляти кого-небудь. Довгі, тужливі пісні, що вона співала тихим, але звучним голосом, колисали його до сну (Фр., II, 1950, 110). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 221.

СЛОВОПЕДІЯ

КОЛИСАТИ колихати, гойдати, хитати; (до сну) люляти, заколисувати, присипляти. Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)

КОЛИСАТИ -ишу, -ишеш kołysać Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)

КОЛИСАТИ დაძინება Українсько-білоруський словник

КОЛИСАТИ вагацца калыхаць люляць скала

Іноземні словники

English-Ukrainian DICTIONARY

колисати rock

колисати sway

Словари и энциклопедии на Академике

колисати

1колисати to rock, to swing; (дитину) to lull колисати дитину на руках — to dandle a child Українсько-англійський словник

2колисати 1) (усыплять) кача́ть (только движением); баю́кать 2) (о разных предметах) колыха́ть Українсько-російський словник

3колисати kołysaty дієсл. kołysać Українсько-польський словник

4колисати დაძინება Українсько-грузинський словник

5колисати вагацца калыхаць люляць скала Українсько-білоруський словник

См. также в других словарях:

• колисати — колишу/, коли/шеш і рідко колиса/ю, колиса/єш; наказ. сп. колиши/; недок. Те саме, що колихати … Український тлумачний словник

• колисати — дієслово недоконаного виду форми колисаю , колисаєш ,... вживаються рідко … Орфографічний словник української мови

• колихати — 1) (злегка гойдати щось), колисати, гойдати, коливати, мет(е)ляти; поколихувати, погойдувати (злегка / час від часу); виколихувати, виколисувати, вигойдувати (раз у раз) 2) (дитину на руках / в колисці), колисати, гойдати, хитати 3) див. хитати… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Чому не можна колисати порожню колиску

Вважається, що в колисці зосереджена величезна енергія дитини, і саме ця енергія надає дитині захист від багатьох напастей.

Mamka.info

Колисати чи ні?

Коли немовля ніжно колишуть і співають йому колискові, здається, ніби затихає весь світ ... Малятко солодко і спокійно засинає.