Коверзувати
Коверзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзувавковерзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).
Зміст
Значення у словниках
Академічний тлумачний словник української мови
КОВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. [Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 477); — Мама сказали, що, коли ти не слухатимеш, мене та коверзуватимеш, вони до тебе зовсім не повернуться (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 25); * Образно. Шульга сказав, що почуває себе погано, щось коверзує серце (Натан Рибак, Час, 1960, 805).
2. над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого-небудь, глумитися, збиткуватися над кимось. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду (Марко Вовчок, I, 1955, 134); — Що ж се ти, сину, в ментори мені накинувся, — озливсь в кінці батько, — правом смієш мною коверзувати..? (Іван Франко, III, 1950, 386); — Як почне командувати та коверзувати мною — хоч із пасіки тікай (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 513).
3. перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим-небудь; вигадувати. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його і навести на стежку спасіння, а нічого не здужав вигадать (Олекса Стороженко, I, 1957, 359); Оттаке було коверзує Духанка, похожаючи [походжаючи] по хаті (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 103).
Словник синонімів
ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯрозм.,ГЕ́ДЗКАТИСЯрозм.,КОВЕРЗУВА́ТИ[КАВЕРЗУВА́ТИ]розм.,КОМИ́ЗИТИСЯрозм.,МАРУ́ДИТИрозм.,ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИрозм.,ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИрозм.,ХИМЕ́РИТИрозм.,ХИМЕРУВА́ТИрозм.,ПРИ́МХАТИдіал.
Використання у творах
Вдень найчастіше він нудивсь, або ходив похмурий, сердитий, вередував (М. Коцюбинський); - Добре, візьму і тебе, тільки.. не капризуй, а то з дороги поверну назад (М. Чабанівський); - Зараз почне вигадувати. Все не по його, не по йому (Панас Мирний); [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); - Та ну! Не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський); Онися коверзувала ще й любила допікати до живих печінок (І. Нечуй-Левицький); Через тиждень кличуть її у двір.. - Не піду я. Хай сюди присилає [провіант]! - каверзувала вже Оришка (Панас Мирний); - Тут і мала дитина бачить вигоду, а він комизиться... (В. Кучер); - Не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (І. Франко); - Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв’язала руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний); - Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? - спитала мати в дочки (І. Нечуй-Левицький); - Дитина чогось химерить сьогодні (Ірина Вільде); А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він [чоловік] примхати, то ти й рученьки попустиш (Марко Вовчок)
Ілюстрації
Джерела
http://sum.in.ua/s/koverzuvaty https://uk.worldwidedictionary.org/коверзувати
