Клюпати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Клю́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = Клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.