Климат
Климат, -ту, м. Климатъ. Одежа... примінялась до климату. О. 1862. VIII. 29.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛІ́МАТ, у, чол. Метеорологічні умови, властиві певній місцевості. Мою хворобу лічити не можна лікарствами, а тільки спокоєм і кліматом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 347); Під кліматом розуміють певний середній стан атмосфери для кожної місцевості (Курс загальної геології, 1947, 29).
Клі́мат або підсо́ння (від дав.-гр. Κλίμα — ухил) — багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25—50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості. Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, температура і вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість сонячної радіації, дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту і водоймищ, випаровування води із земної поверхні в атмосферу, висота і стан сніжного покриву, різні атмосферні явища і наземні гідрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
