Кислість

Ки́слість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у. КИ́СЛИЙ, а, е.

• 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49);

// у знач. ім. кисле, лого, сер. Що-небудь кисле.

• 2. Який утворився внаслідок бродіння. За нею йшов міцний запах маринованого оцту або кислого молока (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко — кисле й солодке (Олександр Довженко, I, 1958, 191);

// Який виділяють бродильні речовини: прокислий (про запах). Кислий дух поту і рощини.. міцно заліг у пекарні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58); Ляда в чулан [у комірку] одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Степан Васильченко, II, 1959, 17).

• 3. перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. Руське прислів'я каже: «Не робися солодким, бо тебе злижуть; не робися кислим, бо тебе обплюють» (Іван Франко, I, 1955, 29); — Чого ти такий кислий, Яремо? — спитала зразу Надія Василівна, помітивши пригнічений стан свого сусіда (Олександр Копиленко, II, 1961, 526);

// Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.). Гануш зробив кислу гримасу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218); — Якове, ти міг би затопити в грубці,.. — почувся з ліжка кислий жінчин голос (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434); Цей спів пройняв мене бадьорим натхненням, і мій кислий настрій зник (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 115).

• 4. Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти. Реакція ґрунтового розчину може бути кисла, лужна або нейтральна (Добрива та їх використання, 1956, 23).

▲ Кислі ґрунти — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію. На Поліссі переважають кислі дерново-підзолисті ґрунти (Колгоспник України, 9, 1956, 22); Кисла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом. Кислим називається фіксаж, до складу якого введена кисла сіль або слабка кислота (Довідник фотолюбителя, 1959, 140).

Ілюстрації