Кила
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Сучасні словники
КИ́ЛА́, и, жін. - 1) розм., рідко. Те саме, що грижа 1. — Ах, бідний, — хтось тихо простогнав у кутку. — То він же [Гопкало], мабуть, з килою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); 2) Хвороба деяких рослин, що характеризується появою наростів на їх корінні. Кила капусти. Належить до найбільш шкідливих захворювань хрестоцвітих, особливо капусти (Захист рослин.., 1952, 450).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Hernia (англ.) Грыжа (рос.) Ernia (італ.)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 149.
