Квітчастий

Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Шевч. 628. Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. О. 1861. II. 49. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. Чигир. у. В’ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті. МВ. І. 93.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВІТЧА́СТИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Дітей маленьких двоє.. по квітчастих Лугах підгірських.. Ішли з села (Іван Франко, X, 1954, 49); Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Леся Українка, III, 1952, 521); А тепер степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 39); // Який зображує квіти, зелень. Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 15); В своєму легкому платті, з квітчастими візерунками, вона була подібна до красивої пташки (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 100). 2. Різного кольору; різнобарвний. З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 247); // Пістрявий, строкатий. Дітвора біля нього крутилась — червоні фези, квітчасті халати, аж в очах рябіло (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 159). 3. перен. Дуже прикрашений; примхливий, пишний (про мову, слова тощо). Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців [земцям] за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний, III, 1954, 289). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 137.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Квітчастий -- це -а, -е. 1) Укритий квітами. || Який зображує квіти, зелень. 2) Різного кольору; різнобарвний. || Пістрявий, строкатий. 3) перен. Дуже прикрашений; примхливий, пишний (про мову, слова тощо).

Публічний електронний словник української мови

КВІТЧА́СТИЙ, а, е.

1. Укритий квітами. Дітей маленьких двоє.. по квітчастих Лугах підгірських.. Ішли з села (Фр., X, 1954, 49); Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Л. Укр., III, 1952, 521); А тепер степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло (Мас., Сорок.., 1957, 39); // Який зображує квіти, зелень. Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (Н.-Лев., IV, 1956, 15); В своєму легкому платті, з квітчастими візерунками, вона була подібна до красивої пташки (Гур., Наша молодість, 1949, 100).

2. Різного кольору; різнобарвний. З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (Кир., Вибр., 1960, 247); // Пістрявий, строкатий. Дітвора біля нього крутилась — червоні фези, квітчасті халати, аж в очах рябіло (Коцюб., II, 1956, 159).

3. перен. Дуже прикрашений; примхливий, пишний (про мову, слова тощо). Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців [земцям] за ту честь, якою вітали їх (Мирний, III, 1954, 289). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 137.)

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів

БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙрідше,КОЛЬОРИ́СТИЙрозм., КВІТЧА́СТИЙпоет.,ПИ́ШНИЙпідсил.,ПИШНОБА́РВНИЙпідсил. поет.,РОЗЦВІ́ЧЕНИЙпідсил.Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він [Яків] паничем, розчісує кучері на потилицю, в’яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). - Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий. КВІТЧА́СТИЙ[КВІТЧА́ТИЙрідше] (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки - все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка). ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙкнижн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙзаст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); - Ніч-зоря... як це мило сказано! - захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він відусього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний [лист] трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). - Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.

Ілюстрації