Квартирка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Словник Грінченка
Квартирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ нварти́ра.
Сучасний словник
КВАРТИ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до квартира 1. Вона любила свою затишну квартирку (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 324).
Орфографічний словник
квартирка - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
Вімінок | Однина | Множина |
---|---|---|
називний | квартирка | квартирки |
родовий | квартирки | квартирок |
давальний | квартирці | квартиркам |
знахідний | квартирку | квартирки |
орудний | квартиркою | квартирками |
місцевий | на/у квартирці | на/у квартирках |
кличний | квартирко | квартирки |
==Медіа==
В тег EmbedVideo введен неверный id "YiQ8bY5jet8?t=78" видео для сервиса "youtube".