Квартира

Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира. квартира

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. Cм. кватира.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВАРТИРА, и, жін. 1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата. Сімейні робітники одержують у великих будинках окремі квартири з двох, трьох і чотирьох кімнат (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 16); // Житлове приміщення; житло. По один бік в домі од вулиці була волость, по другий бік — школа й квартира для вчителя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 68); // Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання. Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік (Леся Українка, V, 1956, 8); Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи квартир (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); Дуже рідко він зупинявся на квартирі з кимось удвох, а завжди сам (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 464).

Комунальна квартира див. комунальний; Ставати (стати) на квартиру див. ставати.

2. тільки мн. Місце розташування військ у населеному пункті. От розвели їх [некрутів] по квартирах (Панас Мирний, I, 1949, 220); Стали ляхи по квартирах — нема ні ладу, ні проходу (Павло Тичина, I, 1957, 104). 3. заст. Кватирка (у 2 знач.). Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву (Словник Грінченка).

«Словники України on-line»

кварти́ра – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний кварти́ра кварти́ри родовий кварти́ри кварти́р давальний кварти́рі кварти́рам знахідний кварти́ру кварти́ри орудний кварти́рою кварти́рами місцевий на/у кварти́рі на/у кварти́рах кличний кварти́ро* кварти́ри*

[1]

квартира іменник жіночого роду

Словник української мови

Квартира и, ж. 1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата. Сімейні робітники одержують у великих будинках окремі квартири з двох, трьох і чоти¬рьох кімнат (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16); // Житлове приміщення; житло. По один бік в домі од вулиці була волость, по другий бік — школа й квартира для вчи¬теля (Н.-Лев., IV, 1956, 68); // Приміщення, яке най¬мають на певних умовах для тимчасового прожи¬вання. Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік (Л. Укр., V, 1956, 8); Сот¬ник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шу¬каючи квартир (Коцюб., 1,1955,199); Дуже рідко він зу-пинявся на квартирі з кимось удвох, а завжди сам (Тют., Вир, 1964, 464). Комунальна квартира див. комунальний; Ставати (стати) на квартиру див. ставати. тільки мн. Місце розташування військ у населе¬ному пункті. От розвели їх [некрутів] по квартирах (Мирний, І, 1949, 220); Стали ляхи по квартирах — не¬ма ні ладу, ні проходу (Тич., І, 1957, 104). заст. Кватирка (у 2 знач.). Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву (Сл. Гр.).

Орфоепічний словник української мови

КВАРТИРА (фр. quartier). Весь дом или часть дома, отдаваемая в наем за условную плату. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н., 1910. КВАРТИРА нем. Quartier, фр. quartier. Часть дома, отдаваемая в наем за условную плату. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д., 1865. КВАРТИРА целое, отдельное от других, жилое помещение, снимаемое к.-л. у собственника за определенную плату; так же часто назыв. помещение и самого собственника. Зимняя, летняя квартиры - место расположения войск зимою или летом. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М., 1907. квартира квартиры, ж. [нем. Quartier]. 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. І Главная квартира (воен.) – местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны. Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. квартира ы, ж. (нем. Quartier < нидерл. kwartier < ст.-фр. quartier < лат. quartārius < quārtus четвертый; возможно, название связано с первоначальной формой оплаты нанимаемого помещения: платили за три месяца, т. е. за четверть года). 1. Отдельное жилое помещение в доме, имеющее кухню, переднюю и т. п. Двухкомнатная к. Получить квартиру. || Ср. апартаменты. 2. Помещение, снимаемое у кого-н. для жилья. Найти временную квартиру. Съехать с квартиры. 3. обычно мн., воен. устар. Место расположения войск. Зимние квартиры. Квартирный — относящийся к квартире 1-3, квартирам. Квартировать — 1) (разг., устар.) проживать где-н. в квартире 2; 2) располагаться на постое (в войсках). Расквартировать — разместить по квартирам 3. || Ср. бивак, этап.

ТЛУМАЧ

КВАРТИРА (відокремлена частина житлового будинку) помешкання, хата, оселя, (розкішна) хороми. КВАРТИРАНТ (хто винаймає квартиру) мешканець, пожилець. КВАРТИРАНТКА , КВАРТИРНИЙ квартирный КВАРТИРА , КВАРТИРАНТ квартирант КВАРТИРА КВАТИРА, мешкання, по мешкання, приміщення; (постійна) хата, житло, домівка, оселя, господа, зн. кишло; (розкішна) хороми, … КВАРТИРАНТ мешканець, пожилець, р. постоялець, комірник, сов. квартиронаймач. КВАРТИРА (нім.) 1. Окрема житлова чарунка з житловими кімнатами і підсобними приміщеннями, яка є частиною у великого будинку … КВАРТИРА З УСІМА ЗРУЧНОСТЯМИ Квартира з усіма вигодами

Матеріал з Вікіпедії

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Кварти́ра — сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір. Кварти́ра — ізольована частина будинку, яка відділена від інших суміжних приміщень стінами без отвору або глухими перегородками та має самостійний вихід на сходову клітку, коридор загального користування, у двір чи на вулицю. Квартирою в житлових будинках коридорного типу з окремими кімнатами, які виходять у загальний коридор, вважається комплекс кімнат із загальною кухнею для них, на кожному поверсі з кожного боку сходової клітки в яких проживають сім'ї або одинаки.[3] Кварти́ра — частина житлового будинку, що призначена для проживання однієї особи, однієї або кількох сімей, з упорядженими житловими кімнатами, підсобними приміщеннями і окремим виходом на сходову клітину, галерею, в коридор або на вулицю. Термінологія в Україні Загальна площа квартири — площа житлових кімнат і підсобних приміщень квартири з урахуванням площі лоджій, балконів і терас за такими коефіцієнтами: лоджії — 0,5, балкони і тераси — 0,3, засклені лоджії — 1, засклені балкони — 0,8. Житлова площа квартири визначається як сума площ житлових кімнат. До житлової площі включається площа житлових квартир, що складається з однієї житлової кімнати, яка служить одночасно кухнею; житлових кімнат у нежитлових будівлях іприміщеннях — школах, лікарнях тощо, а також площа житлових кімнат, тимчасово незаселених з будь-яких причин (ремонт, переобладнання). До житлової площі не належить: площа кухонь, коридорів, ванних, комор, вбудованих шаф, інших підсобних приміщень, площа житлових квартир і кімнат, які призначені для проживання, але використовуються з іншою метою. До житлової площі гуртожитків включається площа житлових кімнат (загальних кімнат та спалень); кімнат для відпочинку та позакласних занять дитячих будинків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), шкіл-інтернатів. Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи передпокою, вбудованих у квартирі кладових чи шаф.[4]

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "квартира"

дезертира мортира транспортира

штаб-квартира орієнтира сатира

авіапасажира автопасажира балансира

бомбардира бригадира буксира

Володимира дебошира касира

командира мундира нещира

огира Пальмира панцира

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Кварти́ра –

1) см. Жили́ще;

2) (нанятое помещение) кварти́ра, квати́ра, (зап.) поме́шкання (ср. р.), мешка́ння, (помещение) примі́щення. [Що ж ви, па́нно, в квати́рі живете́, а гро́шей не пла́тите вже дру́гий мі́сяць? (Грінч.). Вступи́в до своє́ї мале́нької квати́ри (Крим.). Перені́сся на и́нше поме́шкання, наня́в два поко́ї ку́хнею (Франко). І наняли́ собі́ таке́ мешка́ння, щоб так як слід при́ятелів прийма́ти (Куліш)].

• -ра с пансионом – кварти́ра з уде́ржанням, з харча́ми (харче́ю), (одна комната) ста́нція. [У тіє́ї Пйотро́вої поста́вила Анто́ся на ста́нцію (Свидн.). Приї́хали до Ки́їва, ста́ли на ста́нції (Н.-Лев.)].

• Общая -ра (общежитие) – житлогурто́к (-тка́), житлогу́рт (-ту), гурто́жит (-ту), гурто́житок (-тка).

• Снимать, снять -ру – найма́ти, на(й)ня́ти, винайма́ти, ви́найняти кварти́ру (помешка́ння), закватирува́ти, заме́шкати, ста́ти на кварти́ру де, у ко́го. [Закватирува́в у попа́ (Кон.)].

• Расположиться на -ры (о войске) – посто́єм ста́ти, закватирува́ти де.

• Сдать -ру кому – наня́ти кварти́ру (поме́шкання, мешка́ння) кому́, пусти́ти (при(й)ня́ти) на кварти́ру (в комі́рне) кого́.

• Сдать -ру кому в своём помещении – пусти́ти (при(й)ня́ти) до се́бе в комі́рне (в сусі́ди) кого́, (с пансионом) узя́ти кого́ на ста́нцію (на кварти́ру з уде́ржанням).

• Очистить -ру – звільни́ти кварти́ру (поме́шкання, примі́щення).

• Переменить -ру – перейти́ на и́ншу кварти́ру (в и́нше поме́шкання).

• Отдаётся меблированная -ра – найма́ється кварти́ра (поме́шкання, примі́щення) з ме́блями (умебльо́вана кварти́ра, -не поме́шкання).

• Временная -ра – тимчасо́ва, кварти́ра, -ве поме́шкання.

• Жить в наёмной -ре – жи́ти (ме́шкати) в на́йманій кварти́рі (поме́шканні), жи́ти в комі́рнім, у сусі́дах.

• Совместная -ра – спі́льна кварти́ра (поме́шкання).

• Жить в совместной -ре – жи́ти (ме́шкати) спі́льно з ким, у поспо́лі. [Ще й нажила́ся в комі́рнім: ви́кидав Тимо́ха з подві́р’я, і вона́ найняла́ собі́ хати́ну в поспо́лі, так і жила́ (Свидн.)].

• Главная -ра, воен. – головна́ кварти́ра.

• Стоять на зимних -рах (о войске) – стоя́ти на зимови́х кварти́рах, зимува́ти.

Ко́мната –

1) кімна́та, ха́та (мн. хати́, хат). [У нас одна́ гру́ба на три ха́ті (Звин.). О́нде-ж і вони́, ті лю́ди: сидя́ть у тре́тій клу́бній ха́ті (Р. Край)].

• В доме всего сорок -нат жилых и служебных – в буди́нку всіх со́рок житлови́х і службо́вих хат.

• Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней – кварти́ра на (диал. про) дві ха́ти[і] з пека́рнею (ку́хнею).

• Учреждение помещается, в двенадцати -тах – інститу́ція розташо́вана в дванадцятьо́х кімна́тах.

• Секретарь находится (помещается) в седьмой -те – секрета́р пробува́є в сьо́мій кімна́ті.

• Отдельная -та – окре́ма кімна́та;

2) (горница, покой) кімна́та, го́рниця, світли́ця, (побольше) покі́й (-ко́ю), ум. кімна́тка, кімна́точка, го́рничка, світли́чка, сві́тлочка, (ласкат.) сві́тлонька, поко́їк (-ка). [Поста́влю ха́ту і кімна́ту (Шевч.). А йді́ть-но, дя́дьку, вас у го́рниці кли́чуть ба́тюшка (Київщ.). В півні́чній столи́ці, в розкі́шній світли́ці на лі́жку лежи́ть бюрокра́т (Самійл.). Та привели́ Бондарі́вну в поко́ї висо́кі (Пісня)].

• Верхние, нижние -ты – горі́шні, до́лішні кімна́ти.

• Гостинная -та – віта́льня.

• Классная -та – кла́сна кімна́та, кла́с (-су).

• Приёмная -та – прийма́льня.

• Рабочая -та – робі́тня.

• Раздевальная -та – роздяга́льня.

• Столовая -та – їда́льня.

• Меблированные -ты – (у)мебльо́вані кімна́ти.

• Обставлять -ты – опоряджа́ти, уряджа́ти кімна́ти.

• Убирать -ты – прибира́ти кімна́ти, пря́тати в кімна́тах (в хата́х).

Наё́м –

1) (действие и результат) найма́ння, на́йми (-мів); см. Нанима́ние; оконч. –

а) на(й)няття (-ття́) кого́, на́йманка; поєдна́ння, з’єдна́ння, по[під]ря́дження и по[під]ряді́ння зго́дження и згоді́ння, догово́рення кого́;

б) на(й)няття́ чого́;

в) (сдача в -ё́м), вина(й)няття́, на(й)няття́ чого́. [Найма́ння робітникі́в на цукрова́рню (Київщ.). Як-що́ є на́йманка де, а в те́бе й шка́па є, то заро́биш (Лебединщ.). Найма́ння (на(н)няття́) буди́нків під шко́ли (Київщ.)].

• -ё́м имущественный – оре́нда.

• -ё́м корабля – найма́ння (на(й)няття́) корабля́.

• -ё́м личный – найма́ння по́слу́г.

• -ё́м рабочей силы – найма́ння робо́чої (робі́тної) си́ли.

• Плата за -ё́м чего – пла́та за найма́ння чого́, пла́та за що, наймове́ (-во́го); см. Наё́мный 2 (-ная плата).

• Плата за -ё́м квартиры – пла́та за ква(р)ти́ру (за поме́шкання), кварти́рна пла́та, комі́рне (-ного).

• В -ё́м – у на́йми.

• Идти в -ё́м – йти в на́йми, найма́тися.

• Брать, взять в -ё́м – найма́ти, на(й)ня́ти, (только недвиж. имущ.) орендува́ти, заорендува́ти що.

• Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ё́м – винайма́ти, ви́на(й)няти, найма́ти, на(й)ня́ти, здава́ти, зда́ти в на́йми, (только недвиж. имущ.) дава́ти, здава́ти, зда́ти в оре́нду (в посе́сію) що. [Мо́жете шко́лу на лі́то зайня́ти безпла́тно, бо шко́лу не мо́жна винайма́ти за гро́ші (Крим.). Дві світли́ці лю́дям найма́ємо, а сами́ в одні́й живемо́ (Богодухівщ.). Здав ха́ту в на́йми (Звин.)].

• Квартира сдается в -ё́м – ква(р)ти́ру[а] винайма́ється.

• Отдача, сдача в -ё́м – вина(й)ма́ння (вина(й)няття́), найма́ння (на(й)няття́) чого́.

• Берущий в -ё́м – найма́ч (-ча́).

• Отдающий, сдающий в -ё́м – винайма́ч, наймода́вець (-вця);

2) (о службе) на́йми (-мів). [Неха́й вона́, серде́чна, од на́ймів тро́хи відпочи́не (Шевч.)].

• Поступать, поступить на работу по -йму – става́ти, ста́ти, йти, піти́ в на́йми, найма́тися, на(й)ня́тися. [Або́ в на́йми ста́ти, чи на заробі́тки куди́ піти́ (Доман.). «Коли́ я одсахну́ся од те́бе, – поба́чимо, що ді́ятимеш!» – «Пі́ду в на́йми» (Крим.)].

• Работать, служить, жить, ходить по -йма́м, в -йма́х, по -йму – служи́ти по на́ймах, у на́ймах бу́ти, ходи́ти по на́ймах, наймитува́ти, (о женщ.) наймичкува́ти. [Бі́дна була́, – по на́ймах служи́ла, па́ри не знайшла́ (Пісня). До́чки по на́ймах хо́дять, на по́саг собі́ заробля́ють (Київщ.). Бу́де вже мені́ наймитува́ти, мо́же своє́ хазя́йствечко заведу́ (Рудч.)].

• Служить по вольному -йму – служи́ти з во́лі, служи́ти ві́льним на́ймом, бу́ти вільнона́йманим, з во́лі.

• Служащий, рабочий по вольному -йму – службо́вець (-вця), робітни́к (-ка́) (вільно)на́йманий, (вільно)на́(й)ня́тий или (що слу́жить) з во́лі.

• Держать по -йму – на́ймом держа́ти. [Була́ в ге́тьмана під руко́ю невели́чка си́ла драгоні́ї, що з німе́цьких земе́ль на́ймом По́льща держа́ла (Куліш)].

Новосе́лье –

1) (новое жильё) нова́ осе́ля, (новая квартира) нова́ кварти́ра (квати́ра), (зап.) нове́ поме́шкання;

2) (поселение в новом жилье) новосі́лля (-лля);

3) (пирушка на -лье) вхі́дчини, вхо́дини (-дин). [Чайче́нкова ма́ти купи́ла ха́ту; нас зва́но, то ми усі́ на вхі́дчинах тих були́ (М. Вовч.)].

• Праздновать, отпраздновать -лье – справля́ти, спра́вити вхі́дчини.

Удобство –

1) зручність, вигідність

2) (благоустройство) вигода; (комфорт) комфорт:

• для удобства жителей – для зручності мешканців (жителів);

• дом (квартира) со всеми удобствами – дім (квартира) з усіма виго́дами, комфортабельна квартира.

[У Проні дві хати: одна в селі, а друга — в лісі. Та, що в селі, нова, поставлена на батьковому дворищі, там усі виго́ди, а та, що в лісі, збудована в шістдесяті роки (Любов Пономаренко). Сучасна цивілізація: обмін ціностей на виго́ди (С.Лем)]

Комфортабельный – (англ.) комфортабельний вигі́дний, зручний, затишний:

• комфортабельная квартира – затишна квартира;

• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;

• комфортабельное кресло – зручне крісло.

[У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл.. В.Бикова)].

Квартира – кварти́ра, -ри.

Кварти́ра –

1) квартира;

2) форточка в окно;

3) фаза луны.

Довольствие –

1) (конкретные виды довольствия); д. денежное – платня, гро́ші; д. квартирное – квартира; (деньгами) – гро́ші на квартиру, комі́рне, квартирне; д. пищевое – харч (-чу, -чі), харчува́ння; (в. деньгах) – гро́ші на харч, харчові́ гро́ші, харчове́; д. приварочное – прива́рок (-рку); (деньгами) – гро́ші на прива́рок; д. путевое – харч на по́дорож, подоро́жнє; (деньгами) – гро́ші на по́дорож; д. суточное ( деньгами) – добові́ гро́ші; (натурой) – па́йка, харчі́ на добу́; д. табачное – тютюн (-ну); (деньгами) – гро́ші на тютюн; д. чайное – чай; (деньгами) – гро́ші на чай;

2) (довольствование) – постача́ння кому́ чого́; (едой) – харчува́ння; д. вещевое – речове́ постача́ння.

Квартира –

1) квартира, поме́шкання; к. совместная – спі́льна квартира; к. стеснительная – невигідна квартира; агент по подысканию к-р – аґе́нт шука́ти (підшу́кувати) квартири; очистить -ру – звільнити квартиру (поме́шкання), уступитися з квартири (поме́шкання);

2) (для войск) – пості́й (-то́ю); предоставить -ры для войск – да́ти примі́щення (ві́йськові) під пості́й. Комната – світлиця, по́кій (-ко́ю), кімна́та; к. сборная – збі́рня (-ні); к. меблированная – мебльо́вана світлиця; к. для ожидания – чека́льня, дожида́льня; к. служительская – служницька кімна́та; к. совещательная – нара́дча (-ої), нара́дча світлиця (кімна́та), кімна́та для нара́д; квартира из 4-х комнат – квартира на чотири поко́ї.

Стол –

1) стіл (стола́); с. адресный – адресо́ве бюро́; с. личного состава – стіл особово́го скла́ду; с. письменный – письмо́вий стіл, стіл до писа́ння;

2) (еда) – харч (-чу, -чі), харчі́ (-чі́в), ї́жа; с. общий – спі́льне харчува́ння, спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок); с. хороший – до́брий харч; квартира со столом – квартира з харча́ми (з ї́жею); со своим столом – на свої́х харча́х, з своє́ю ї́жею.

Помещение – приміщення, місце. В -нии суда – в судовому приміщенні. Жилое -ние – жиле приміщення, житло, ква(р)тира, помешкання.

Совместный – спільний, сумісний, сукупний. -ное владение – спільне посідання, спільне володіння. -ная квартира – сумісна ква(р)тира. -но – сумісно, укупі, разом, сукупно, спільно, (стар.) однокупне (СФА, VI, 394, 431), (обоюдно) обопільно (СФА, VI, 212). -но пользоваться чем – поспіль (з ким) використовувати щось (вживати чого).

кварти́ра і квати́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р; в літер. мові слід уживати кварти́ра

Кварти́ра, -ри, ж.

1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219.

2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира.

Кварти́рка, -ки, ж.

1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.

2) Ум. отъ кварти́ра.

Кварти́ронька и кварти́рочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.

Квати́ра, -ри, ж.

1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор.

2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш.

3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74.

4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. Квати́рка, квати́ронька, квати́рочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196.Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. См. Квартира, кватера, кватиря.

• Квартира — кварти́ра, -ри; К. обывательская — обива́тельська кварти́ра; К. частная — прива́тна кварти́ра.

• Обывательский — обива́тельський; О. квартира — обива́тельська кварти́ра.

• Частный — частко́вий, осі́бний, прива́тний; Ч. атаки — частко́ві ата́ки; Ч. задача — осі́бне завдання́; Ч. квартира — прива́тна кварти́ра; Ч. почин — осі́бний почи́н.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

КВАРТИРА квартира См. жилище, помещение казенная квартира...

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

КВАРТИРА Это слово в форме кеартера было заимствовано из польского (где существовало прежде ъ форме kwarteia, а в современном языке приняло форму kwatera). Польское слово восходит к латинскому quartos – "четвертый". Первоначальное значение этого слова – "квартал, четвертая часть города". В значении "квартал" "четверть" это слово было заимствовано, скажем, и английским языком, где находим quarter.

РУпедия

Квартира

квартиры, ж. (нем. Quartier). 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Громадный дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (нов. разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. Главная квартира (воен.) - местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

квартира

-и, ж. 1) Частина житлового будинку, що складається з однієї чи кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; квартира, помешкання, хата. || Житлове приміщення; житло. || Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання. 2) тільки мн. Місце розташування військ у населеному пункті. 3) заст. Кватирка (у 2 знач.).

Викисловарь

Русский Морфологические и синтаксические свойства падеж ед. ч. мн. ч. Им. кварти́ра кварти́ры Р. кварти́ры кварти́р Д. кварти́ре кварти́рам В. кварти́ру кварти́ры Тв. кварти́рой кварти́рою кварти́рами Пр. кварти́ре кварти́рах квар-ти́-ра

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. Зализняка). Корень: -квартир-; окончание: -а. Произношение • МФА: ед. ч. [kvɐrˈtʲirə], мн. ч. [kvɐrˈtʲirɨ] Семантические свойства Значение 1. жилое помещение в доме (обычно — в населённом пункте городского типа), имеющее отдельный вход и состоящее из нескольких комнат и иных помещений разного назначения (например, спальни, кухни, прихожей и т. п.) ◆ Папе с мамой квартира нравилась: просторная, четырехкомнатная, с высокими потолками и большими окнами. И. Грекова, «Фазан», 1984 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) 2. истор., военн., мн. ч. место размещения войска ◆ Приятели мои уехали из города, а я возвратился в эскадрон, отпросился у ротмистра, и снова приехал на другой день в город, чтоб оттуда ехать на квартиры Гродненского гусарского полка. Ф. В. Булгарин, «Воспоминания», 1846—1849 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Теперь мы выступили в лагерь на шестинедельное ученье; но, когда прийдем опять на квартиры, я попрошусь в отпуск. Н. А. Дурова, «Кавалерист-девица», 1835 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) Гиперонимы 1. жильё, жилище; помещение Гипонимы 1. коммунальная квартира Родственные слова Этимология Происходит от лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier. Русск. квартира — впервые в 1704 г., изначально в форме квартера; в форме фате́ра — ещё в XVII в. Заимств. через нем. Quartier, голл. kwartier, ср.-н.-нем. quarter из ст.-франц. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы. Фразеологизмы и устойчивые сочетания • однокомнатная квартира, двухкомнатная квартира, трёхкомнатная квартира, четырёхкомнатная квартира • коммунальная квартира • зимние квартиры Перевод жилое помещение место размещения войска Болгарский Морфологические и синтаксические свойства Ед. квартира Ед. об. квартира Ед. суб. квартирата Мн. квартири Мн. сов. квартирите Числ. - Зв. - квар-ти-ра Существительное, женский род, склонение 41. Корень: --. Произношение • МФА: [] Семантические свойства Значение 1. квартира (аналог. русск. квартира [1]) Этимология От лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier. Украинский Морфологические и синтаксические свойства квар-ти́-ра Существительное, неодушевлённое, женский род. Корень: --. Произношение • МФА: [] Семантические свойства Значение 1. квартира (аналог. русск. квартира [1]) 2. военн. квартира (аналог. русск. квартира [2]). Синонимы 1. помешкання

Этимология От лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier.

Ілюстрації

[hqroom.ru]

[bsu-az.org ]

[tainy.net]

[www.primetonebuilders.co.uk ]

Медіа

Ремонт квартир. Качественный ремонт квартир Киев