Камінюка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. См. Каменюка.

Сучасні словники

Камінюка (також каменюка) — це розмовне слово, що означає великий, важкий камінь або валун. Слово є збільшувальною формою до «камінь», вживається для підкреслення значного розміру чи ваги об'єкта. За родом в українській мові іменник «камінюка» є жіночого роду (ця камінюка).

Ілюстрації

x187 × 140 x245 × 206

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання